НАРОДНІ ГУЛЯННЯ
                                                         "КУПАЛЬСЬКА  НІЧ"

 Звучать мелодії у фонозаписі.

 Оформлення майданчика: в центрі – великий вінок зі стрічками, підставки для
 Марени  та Купала.

 Три купи хмизу: найбільша – по центру, на деревах віночки, сплетені із квітів, 
стрічки.

Пісня «На калині кришталь роси».

Диктор. З року в рік, з віку в вік так велось, що з Купальських нечерпаних рос

чиста врода чарує, чар-зілля хлюпоче… Лиш приходить земне й неземне повне сили

й снаги молодої свято Дани і Леля, Сонця, Кохання й Води… Та манить в таїну за

собою.

Хлопчача ватага входить із Купалом.

1-й хлопець: Ви хлопці, бачу, он яку купу хмизу навозили! Чи не з цілої Бородаївки?

2 –й хлопець: Та і в Павлівці не однієї файної дівки тини розгородили!

3-й хлопець: Лиш бракує трохи на підпал (до глядачів). То, може, й громада

допоможе та й кине до козуба якусь тріску, щоб і ваші негаразди згоріли на

Купальськім вогні.

Парубки підзбирують хмиз на багаття.

Пісня «Зачаровані літом».

На сцену виходить Іван, ставить на підставці Купало. Із відром до нього 
підбігає  дівчина та обливає його водою.

Іван: Ото облила! Бодай тобі старостів ще й на той рік чекати!

Марина: (сердито). Бодай тобі ще років 10 парубкувати!

Іван: Бач, яка язиката! (до хлопців) тримайте її, хлопці!  

Марина: Та пустіть мене! Он ваш Купало вже прибраний, а наша Морена ще не

готова!

Іван: А ти воду нащо лила? Іди й принеси, бодай з річки!

 Марина (лукаво:). Та он вона у відрах стоїть!

Іван: Ото, якби в тих відрах та й квас був!.

2-й хлопець: Та вже ж, бо нині Івана Купала!

Іван: (піднімає відро та імітує, що п є). Дива! Справжній квас. Ото дівчата наворожили,

що з простої води та й квас став… Що не вірите? То йдіть спробуйте самі!

Конкурс на кращого пивця квасу.

Пісня «Ой, говорила чиста вода».

Звучить мелодія русалок, вони оточують парубків.

1-ша русалка: Ми марили всю ніченьку про тебе, наш паниченьку! Ронили сльози

дрібнії, збирали в кінви срібнії, без любої розмовоньки сповнили вщент коновоньки.

2-га русалка: Пий трунок наш той, пий! (русалки сміються)

Іван: Цур, пек, нечиста сила, згинь!

На мить русалки розбігаються та знову сходяться, сміються.

3-тя русалка: Як страшно, як  лячно!

4-та русалка: Як захочем, тебе ми залоскочем!

Танок русалок.

Хлюпіт води, грім. Виходить Водяний у зелених шатах, що вільно
 спадають  та з довгою зеленою бородою. Позіхає.

Водяний. Хто сон тривожить мій тут посмів? І килим з ряски потоптати так

безжалісно зумів? Чи ви гадаєте, що я уже старий? Та я ще дужий!

Звукові ефекти.

Іван: Пробач наш царю водяний. Твій спокій турбувати ми не хотіли!

Водяний: А хто ж тоді? (грізно до русалок). То ви? Нащо гармидер такий, скажіть мені, 

зчинили? (русалки збиваються у купу).

2-й хлопець: Пробач, їм, нині ж Івана Купала!

Іван: Воді і сонцю у цей день ще наші прадіди шану віддавали! А молодь – пару на

свій вік шукала.

Водяний: (м’якше). Старий вже став. Людський забув устав. Та раз такеє свято…

3-й хлопець: Дозволь, володарю цих вод, нам у вечір цей досхочу погуляти!

Водяний: Та вже гуляйте! Та хотілося б спершу дізнатися чи дужі ви, хлопці? Чи

зможете дівчат захистити?

Конкурс перетягування канату.

Водяний: А чи можете веселої пісні завести?

Пісня «Подоляночка».

Водяний: Добре, гуляйте! (до русалок) А ви запам’ятайте! Вінець перловий вам

більше не носити, якщо посмієте річку бодай на мить лишити! Ідіть на дно!

1-ша русалка: Та йдемо, йдемо!

Водяний: Ху-х, душно як! Прохолодитись треба! (йде)

Пісня «Ой ти, ніченько».

Марина: (виходить до хлопців із дівчатами та Мареною). Дівчата, чуєте наших хлопців

 вже русалки зчарували, поки ми до пуття Марену вбирали!

Іван: Хлопці, дивіться. То вони так довго те опудало вбирали! Хіба ж то Марена!

2- хлопець: Коноплина в коноплину сплелася, гадали в кого та Марена вдалася: як ті

 очі, так ті брови, так та голова, як ті дівки, така й їхня Марена.

Марина: Та подивіться краще на свого Купала!

1-ша дівчина: В нього стан, як у баби, вуса такі, як у жаби. Вуса такі, як у рака. А

 сам рудий, як собака! (сміх)

Іван: Бачу, хлопці, дівчат не спинити! Беріть Марену, будем топити!

Хлопці виривають Марену та йдуть топити її до діжки.

Марина: Ой, втонула Маренонька!

Дівчата: Утонула!

1-й хлопець: Тільки наверх кісонька зринула! (сміх)

Марина: Що за мелодія така чудна, чарівна!

Пісня «Червона рута».

Виходить Мавка.

Мавка: Не зневажайте ви отої пісні, бо з неї виросте кохання ваше. Той спів від

папороті чарівніший – він творить диво – а не відкриває! У мене, мов зродилось

друге серце, як я його пізнала… В ту хвилину такеє диво сталось!

Лель: Чарівна сила у сопілки моєї. У серденьку дівочім запалить вона кохання,

мелодія її пойме і парубоцьку душу та поєднає в парі два серця.

Пісня «Лебедина вірність».

Свист вітру, з являється чорт.

Мавка: Геть, щезай! Чого з явився? Ніхто не кликав тебе сюди!

Чорт: А мене не кличуть люди! Та в ніч на Івана Купала не тільки люди, а й нечисть
 гуляє!

Лель: Знайди для цього інше місце.

Чорт: Місце… А хто зна де й кому та папороть зацвіте?!

 Лель: Папороть… Так он в чому справа. Вона лиш людям зацвітає та скарб чарівний 
відкриває!

Мавка: І як нам нечисть ту зі свята прогнати?

Чорт: Бачу, що серед вас сміливців відшукати цвіт папороті немає.

Конкурс «Відкрий коробочку»

2-й хлопець: Хто знає… де ж той цвіт розцвітає.

Мавка: Потерчатам про це, певно, знати! Потерчата, потерчата, зацвіте кабанчата.

Лугом, полем, болотом полетіть, дорогу до цвіту папороті покажіть!

Виходять потерчата із каганчиками у руці.

Хоровод потерчат.

Потерчата: Лісовая стежечка, стежечка. Проведи Іваночка, Йваночка. Там у лісі

папороть зацвіте. Її цвіт Іваночко віднайде.

Потерчата: (взявши за руку Івана). Йди за мною прямо, прямо. Не ступай ні в ліво, 
а ні вправо. Як за вогником підеш – скарб повір, той віднайдеш!

Шумові ефекти.

Чорт: Пропало діло нанівець. Мабуть, прийшов мені кінець!

Іван: Ну й молодець, потерчатко! А на каганчику щось написано. Плакун-трава,

 чар-зілля, розжени нечисть звідсіля. Заведи її на куп я, на болота. Де купи не піють,

де люди не ходять, де людський глас не заходить!

Свист вітру, чорт зникає.

Мавка: Ну, ось тепер його уже немає. Тепер ніхто на перешкоді не стане на вогні 
Купальськім про долю ворожити, чи у парі з милим доведеться вік прожити?

Лель: Сопілка моя поєднає в парі. Та лиш Лада запалить вогонь кохання і запала

 воно, мов папороті цвіт!

Танець вогню.

З танка виходить Лада.

Пісня «Мрій про мене мрій»

Лада: Лиш іскри цього вогню досить (тримає у руці каганець), щоб запалити вогонь 
купальський. Воно, як полум’я, мов бистра вода, рве, грає, пестить, затягає, топить…

Де пал – воно кипить, а стріне холод – стане, мов камінь… От кохання справжнє!

(Лада підпалює вогня багаття). Палай, гори вогонь купала. Два серця навік, щоб

коханням з єднало це вогнище!

Іван: (зриває Капало та кидає його на вогнище). Пізнай і ти, Купале, вогнистого раю!

Лель: Ясним вогнем засвітися. Чистим, палючим, мов добре вино… Вільними

 іскрами вгору злети… Долю світи!

Хоровод.

Лада: А вдасться через вогнище стрибнути і рук не розімкнути – тоді у парі вам

довіку  бути!

Пари перестрибують через багаття.

Лель та Лада: Той Купальський вечір на ніч на Купала не одне серденько трунком

своїм зчарувала.

Пісня «Не купиш любовь».

Диктор: Ой да на Івана, ой да на Купала. Котилася зоря з неба та й у воду впала. 
А дівчина  за водою пустила віночок – заплуталась ясна зірка в зелен-барвіночок.

Пливи, пливи , мій віночку, бистрою водою, не хай мені ясна зірка знайде мою долю!

Пливи, пливи, мій віночку, де сонечко грає, нехай моя ясна зірка милому засяє.                   

                           

Запрошуються дівчата та хлопці до спуска віночка на воду.